Конспекти уроків



8 клас Історія України
Урок №
Тема. Узагальнення знань учнів за темою «Українські землі в ХVІ ст.».
Мета: повторити, узагальнити та закріпити знання, набуті учнями впродовж вивчення теми; розвивати вміння та навички, які формувалися на попередніх уроках; виховний аспект уроку реалізується в результаті осмислення учнями подій минулого своєї Батьківщини й формування позитивного емоційно-особистісного ставлення до них; спонукати учнів до подальшого поглиблення знань; продовжити
формувати і вдосконалювати в учнів уміння і навички; виховувати інтерес до національної історії.
Тип уроку: узагальнення та систематизації знань учнів.
Обладнання: підручник, атлас.
Хід у року
І. О рганізація навчальної діяльності
Учитель повідомляє учням тему уроку, його завдання та інформує про основні форми роботи.
ІІ . Повторення й узагальнення знань
Учитель стисло нагадує основний матеріал, що вивчався впродовж опрацювання теми.
Вступна бесіда
1) Вивчення якої теми ми завершили?
2) Які головні події відбулися в період, що ми вивчали?
3) Перегляньте назви параграфів вивченої теми та запропонуйте
інші назви до них.
Дидактична гра «Відгадай героя»
Правила гри. Один з учасників гри (ведучий) виходить за двері. Усі інші «загадують» ім’я будь-якого історичного діяча. Ведучий повертається до класу й повинен відгадати, ім’я якого діяча загадали учні.
Йому дозволяється ставити питання, на які можна давати відповіді «так» чи «ні». Доцільно обмежити кількість запитань (наприклад, п’ять), за якими потрібно відгадати ім’я історичного діяча. Виграє
той, хто відгадає ім’я за меншу кількість запитань.
Дидактична гра «Віднови втрачене»
Правила гри. Учитель пропонує речення, у яких не вистачає якогось терміна, прізвища, дати, назви тощо. Учні, спираючись на вивчений матеріал, відновлюють утрачене. Кожна правильна відповідь дає
можливість отримати один бал. Гру можна проводити з усім классом або окремими учнями. З усім класом її доцільно проводити в письмовій формі.
П р и к л а д з а п и т а н ь
1) Нова доба історії України — це період, що тривав від … до… ст.
2) Перша згадка про українських козаків подана у «Хроніці Польщі» Мартина Бєльського під … р.
3) Першою відомою Січчю вважають фортецю, що була зведена на… князем … .
4) Легке маневрене судно, яке використовували козаки у своїх
морських походах, називалося … .
5) Центром реєстрового козацтва було місто … .
6) Перше козацьке повстання кінця ХVІ ст. відбулося під керівництвом … .
7) Король … у … р. надав реєстровому козацтву клейноди … .
8) Запорозька Січ поділялася на … куренів.
9) Символом влади козацького полковника був (ла) … .
10) Берестейська церковна унія була укладена … р., у результаті якої утворилася … .
11) Пересопницьке Євангеліє було створене в … р.
12) У результаті Люблінської унії більшість українських земель опинилося під владою … . На цих землях були утворені …. воєводства.
Завдання
1) Складіть перелік подій з історії України XVI ст., які ви вважаєте найважливішими. Обґрунтуйте свій вибір.
2) Поясніть значення понять і термінів «низове козацтво», «реєстрове козацтво», «Запорозька Січ», «клейноди», «козацька республіка», «братства», «національно-визвольний рух».
3) Назвіть імена видатних історичних діячів цієї доби. У чому ви вбачаєте їх внесок в історію України XVI ст.?
4) Якою була структура українського суспільства в XVI ст.? Порівняйте становище його верств і прошарків.
5) Схарактеризуйте причини і наслідки виникнення українського козацтва.
6) Якими були передумови і причини укладення Люблінської унії? Проаналізуйте, які зміни відбулися внаслідок Люблінської унії на українських землях.
7) Як розвивалося церковне життя на теренах України в XVI ст.? Поясніть причини та наслідки Берестейської церковної унії.
Завдання за історичною картою
1) Простежте, як змінювалася територія розселення українців у XVI ст. Порівняйте її із сучасними кордонами України.
2) Як змінювалася впродовж XVI ст. державна приналежність українських земель? Визначте, під владою яких держав перебували українські землі.
3) Назвіть воєводства, утворені на українських землях у складі Речі Посполитої та їхні центри.
4) Покажіть місця розташування Запорозьких Січей та володіння Війська Запорозького в XVI ст.
5) Які території були охоплені козацькими повстаннями 90-х рр. XVI ст.?
6) Покажіть, де були створені найвизначніші культурні пам’ятки цієї доби.
ІІІ . П ідсумки уроку
Сьогодні на уроці ми разом пригадали й узагальнили матеріал теми. Опрацьований і повторений матеріал повинен стати основою для підготовки до тематичного оцінювання знань.
ІV. Д омашнє завдання
Підготуватися до тематичного оцінювання.


8 клас Історія України
Урок
Тема. Військове мистецтво козацтва. Утворення реєстрового козацтва
Мета: охарактеризувати військове мистецтво козаків, з’ясувати причини утворення реєстрового козацтва, XVI ст.; розвивати в учнів уміння визначати суть історичних явищ та подій, їхні причини та значення, давати характеристику історичним діячам, аналізувати різноманітні джерела інформації.
Основні поняття: «тришеренгова піхота», «рухомий табір», «реєстрове козацтво».
Обладнання: карта, роздавальні картки зі схемами, таблицями, документами та ілюстраціями, портрети керівників козацьких повстань.
Тип уроку: комбінований
Хід уроку
І. Актуалізація опорних знань учнів
ІІ. Актуалізація та корекція опорних знань та умінь учнів.
Перевірка д/з за запитаннями підручника
ІІІ . Мотивація навчальної діяльності
Наприкінці XVI ст. становище в українських землях вкрай ускладнилося. З одного боку, експансія Польщі призвела до втрати решток державності і посилення польських впливів на українське населення, з іншого — існувала постійна загроза нападів з боку Туреччини та Кримського ханства. Саме за таких обставин формується українське козацтво, яке поступово перетворилося на провідну верству українського суспільства. Також підвищилося військова майстерність козаків, чому сприяли їхні часті військові походи. Посилився козацький рух, що згодом набув ознак національно-визвольного.
Національно-визвольна боротьба — масовий рух різних верст населення за національну, політичну, соціальну, релігійну свободу всього народу, рух за звільнення від іноземного панування й утворення незалежної національної держави.
ІV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу
Робота в групах
1-а група
Опрацьовує питання «Козацька піхота» за документами та ілюстрацією «Тришеренговий порядок козацької піхоти».
Документ 1
«Гучної слави зажила козацька піхота — основний рід козацького війська. Під час бою вона шикувалася у три шеренги. Стріляла тільки перша лава, друга подавала, а третя заряджала рушниці. Під час особливо жорстоких битв застосовувався й інший бойовий лад. Приміром, козацьке військо могло змішатися з ворожим. Такий бій козаки називали галасом». (Власов В. Історія України. 8 клас. Навчальний посібник. — К.: А.С.К., 2000. — С. 30)
Документ 2
«В умовах боротьби з татарською кіннотою запорожці розробили тактику бою рухомим, а також окопаним табором. Коли військо рухалося похідним строєм, його оточували з обох боків вози, які скріплювалися між собою ланцюгами. В голові і в тилу табору встановлювалися гармати, а його лівий і правий фланги прикривали козаки з рушницями.
В разі потреби табір зупинявся, вози окопували й заповнювали землею».
(Сас П. М. Історія України. XVI–XVIII ст. — Львів: Дивосвіт, 2001 — С. 38–39)
Документ 3
«Козаки найбільше виявляють спритність та доблесть, б’ючись у та борі під прикриттям возів (бо вони дуже влучно стріляють із рушниць, які є їхньою звичайною зброєю), обороняючи ці укріплення... Сотня цих козаків під захистом табору не побоїться ні тисячі поляків, ні кількох тисяч татар». (Гійом де Боплан «З опису України»)
Запитання й завдання
1. Визначте, які ознаки військової майстерності мала козацька піхота.
2. Охарактеризуйте бойовий порядок козаків, що називався табором.
3. Як ви вважаєте, чому табір називали «рухомою фортецею»?
2-а група
Опрацьовує питання «Козацька зброя та артилерія» за ілюстраціями «Козацька зброя».
Завдання
1. На основі ілюстрацій охарактеризуйте козацьку зброю.
2. Що вам відомо з попередніх уроків про ставлення козаків до своєї зброї?
3-я група
Опрацьовує питання «Козацька розвідка».
Документ 4
«Козацький сигнальний маяк — так звана фігура — це піраміда з просмолених бочок. Вона була обов’язковою спорудою на кожному сторожовому пості. У разі небезпеки фігури підпалювали, і в небо здіймалася чорна смоляна кіптява, сповіщаючи про біду. У запорозькому війську були сторожова служба і дозор. Козацькі розвідуально-сторожові підрозділи розташовувалися в земляних або дерев’яних укріпленнях на кордонах українських земель». (Власов В. Історія України. Навчальний посібник. — К.: А.С.К., 2000. — С. 30)
Запитання
1. На основі документа визначте, як діяла козацька розвідка.
2. Як ви вважаєте, які причини зумовили існування у запорозькому війську сторожової служби і дозору?
4-а група
Опрацьовує питання «Козацький флот».
Документ 5
«Коли у них виникає намір піти у море, то, не маючи дозволу короля, вони беруть його у свого старшого, скликають Раду і проводять вибори отамана, котрий очолить їх у цьому поході. Далі вони вирушають до Військової Скарбниці, місця свого збору, і будують тут судно близько 60 стоп завдовжки, 10–12 стоп завширшки і 12 — завглибшки. Таке судно не має кіля; його основа — це човен з верби або липи довжиною до 45 стоп. Збоку він обшивається і вивершується дошками від 10 до 12 стоп завдовжки і до однієї стопи завширшки.
...Будуються вони так, як звикли і наші теслі, з перегородками і поперечними лавами, а потім просмолюються. Користуються двома стернами по краях човна. ...Зазвичай з кожного боку від 10 до 15 весел, швидкість більша, ніж у турецьких веслових галер. Є також і щогла, на якій вони [козаки] напинають досить невправно зроблене вітрило; використовують його лише в тиху погоду, а при сильному вітрі воліють веслувати. Їхні човни не мають верхньої палуби, і коли, наповнюються водою, очерет, прив’язаний довкола човна, не дає йому затонути. До будівництва одного човна приступає 60 чоловік. Закінчують його через два тижні, оскільки вони ... майстри на всі руки. Таким чином, за два-три тижні у них готово 80 або 100 човнів. ...У кожен човен сідає від 50 до 70 чоловік, кожен з яких має дві рушниці і шаблю; на човні є також 4–6 фальконетів і запас харчів, щоб вистачило на всіх». (Гійом де Боплан «З опису України»)
Завдання
1. Охарактеризуйте козацький флот за допомогою документа та ілюстрацій.
2. Як ви вважаєте, в чому була перевага козацьких чайок над турецькими галерами?
5-а група
Опрацьовує питання «Тактика і стратегія козацьких походів», але перед цим відбувається робота з термінами. (За складом вона повинна бути найбільша, можна навіть поділити її ще на підгрупи.)
Довідка
Стратегія — загальний план ведення бойових дій.
Тактика — конкретні дії для виконання бойових завдань.
Документ 6
«...Під час походу ці люди дотримуються тверезості, і якщо між ними трапиться п’яниця, отаман наказує викинути його в море. Окрім того, жодної горілки везти із собою не дозволяється, оскільки під час походів і експедицій вони високо цінують тверезість. Беруть також із собою барильце з вареним пшоном і діжечку з борошном, розведеним на воді, яке їдять, змішуючи з пшоном, всі разом, що вони дуже цінують; цей наїдок служить їм і їжею, і питвом, він має кислуватий смак і називається «саламаха», тобто пречудова страва.
Коли вони вирішують йти війною на татар, щоб помститися за кривду і заподіяні грабунки, то вибирають осінню пору. Спорядившись, вони спускаються по Борисфену. Отаман має на щоглі відзнаку і, звичайно, йде на третину корпуса попереду. Їхні човни тримаються так близько один біля одного, що майже торкаються веслами. Турки, звичайно, бувають попереджені про похід і тримають у гирлі Борисфена напоготові кілька галер, щоб не дати їм вийти [з лиману]. Але козаки хитріші. Вони виходять темної ночі незадовго перед молодиком і переховуються в очеретах, які тягнуться на 3–4 льє [вгору] по Борисфену, куди галери заходити не наважуються, бо колись там зазнали лиха. Отож, задовольняючись чеканням на них [козаків] у гирлі, татари завжди опиняються перед несподіванкою. А оскільки козаки не можуть пройти так швидко, щоб їх не помітили [взагалі], то по всій країні здіймається тривога, досягаючи [самого] Константинополя. Великий Пан розсилає гінців по всьому анатолійському узбережжю, в Болгарію і Румелію, аби там кожен пильнував і був готовий до появи козаків з моря. Та все надарма, бо ті часу не гають і так доречно використовують пору року, що уже через 36 чи 40 годин з’являються біля Анатолії. Прибувши туди, висаджуються на берег, кожен з рушницею в руці, залишаючи у кожному човні для охорони тільки двох чоловіків і двох хлопців. Потім зненацька нападають на міста, захоплюють їх, грабують, палять їх, заглиблюючись іноді на ціле льє в глиб краю, але одразу ж повертаються, знову вантажаться зі здобиччю і вирушають в інше місце, щоб не раз спробувати щастя». (Гійом де Боплан«З опису України»)
Документ 7
«Перш ніж підійти до турецьких міст, вони зрубали велике дерево, лишаючи на ньому всі гілки, і штовхали його перед собою на річці вночі, ...пускали його плисти на ланцюги. (Прим. Від міста Аслан до міста Кизи-Кермена турки натягнули ланцюги, перегородивши Дніпро.) Як тільки воно торкалося ланцюгів, вони починали хитатися, турки здіймали тривогу й стріляли з гармат. Та після того, як вилітало ядро, і перед тим, як турки встигали знов зарядити гармату, козаки проскакували небезпечне місце». (Шерер Ж.–Б. Історія Малоросії. — К.: Український письменник, 1994. — С. 79.)
Завдання
Визначте на основі документів, у чому полягала суть стратегії і тактики козацьких походів.

Утворення реєстрового козацтва починається з опрацювання документа.
 Військова майстерність козаків набуває розголосу у світі. Європейські правителі не один раз залучали козацтво для допомоги у війнах. Ще на початку XVI ст. польський уряд почав використовувати козаків на державній службі, щоб з їх допомогою захистити свої південні кордони. Залучення козацтва до державної служби передбачало також встановлення над ними контролю, щоб обмежити їхній вплив на українське суспільство та уникнути загострення відносин з Туреччиною.
Історична довідка
У 1572 р. польський король Сигізмунд ІІ Август наказав коронному гетьману
 Ю. Язловецькому провести набір козаків на військову службу. Прийняті на державну службу козаки вносилися у реєстр (список), внаслідок чого дістали і свою назву «реєстрові козаки».
Подальші плани щодо реєстрового козацтва втілювалися за часів польського короля Стефана Баторія.
 У 1578 р. він узяв на державну службу полк із 500 козаків. Ці козаки отримали чималі привілеї: право землеволодіння, звільнення від податків, гарантувалася спадковість майнових прав, право власної військової та судової влади. Їм було надано у володіння місто Трахтемирів поблизу Канева, а також монастир. Це означало, що польський уряд визнав українське козацтво як стан. У такий спосіб було узаконено козацький лад, що сформувався на Запорожжі. Козацтво не втратило своєї єдності й у вирішальні моменти виступало разом.
 Таким чином, наприкінці XVI ст. козацтво, як соціальна верства населення, було неоднорідним.
Реєстрове, або городове козацтво — заможні, привілейовані козаки, які перебували на державній службі в Речі Посполитій.
Запорожці, або низове козацтво — козаки, які проживали в пониззі Дніпра в межах Запорозької Січі.
Нереєстрове козацтво — виникає внаслідок самовільного покозачення, не мало визначеного статусу, проживало в прикордонних районах.
Утім, попри соціальну неоднорідність, козацтво заявило про себе як про сильну опозиційну силу існуючій системі, як про силу, яка несла в собі загрозу польському пануванню на українських землях.
V. Узагальнення та систематизація знань
Фронтальне опитування
VІ Домашнє завдання . Опрацювати відповідний матеріал за підручником.


8 клас Історія України
Урок
Тема: Запорозька Січ
Мета: охарактеризувати господарську діяльність та звичаї козаків, а також процес утворення козацької держави — Запорозької Січі, дати оцінку діяльності першого козацького гетьмана Дмитра Вишневецького; розвивати в учнів уміння аналізувати текстові та візуальні історичні джерела, робити висновки, узагальнення й порівняння, визначати причини історичних явищ і подій, давати характеристику історичним діячам і визначати їх роль в історії; на прикладах козацьких звичаїв виховувати в учнів почуття гордості за український народ та почуття патріотизму.
 Основні поняття: «козак», «Запорозька Січ», «козацька республіка», «гетьман», «кошовий отаман», «козацька рада», «кіш», «курінь», «козацькі клейноди».
Тип уроку: комбінований
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація опорних знань учнів
Перевірка Д/З за запитаннями підручника
 Евристична бесіда
 1. Що означає слово козак?
 2. Пригадайте причини виникнення українського козацтва.
 3. У зв’язку з якими подіями в писемних джерелах уперше згадуються українські козаки?
 4. Покажіть на карті території, де відбувалось формування українського козацтва.
 ІІІ . Мотивація навчальної діяльності
У сучасній історичній науці існують такі версії, що пояснюють походження козацтва:
 1. «Хозарська» — козаки походять від давнього народу степу «хозарів».
 2. «Татарська» — родовід козаків ведеться від злиття татарського і місцевого народу часів Київської Русі.
 3. «Автохтонна» — козацтво є прямим спадкоємцем вічових громад Київської Русі, які трансформувалися у козацькі громади за литовської доби.
 4. «Бродницька» — козацтво походить від слов’янського населення степу часів Київської Русі, які жили у пониззі Дунаю і яких називали «бродниками».
 5. «Уходницька» — від сформованих у Наддніпрянщині громад вільних озброєних людей, які прибували сюди на промисли.
 6. «Захисна» — поява козацтва була необхідна для захисту південних рубежів від татарської агресії.
 7. «Соціальна» — козацтво формується внаслідок посилення економічного, політичного, соціального і національного гніту на українських землях, що спонукало селянство до масових втеч.
 8. «Черкаська» — козацтво виникає внаслідок міграції в Подніпров’я черкесів, які до того проживали в Тмуторокані.
 9. «Чорноклобуцька» — козаки є нащадками племені чорних клобуків, які жили по берегах річки Рось саме на кордоні зі степовими районами.
 10. «Болохівська» — походять від давніх громад болоховців, які після встановлення монголо-татарське ярмо добровільно прийняли протекторат Орди.
На сьогоднішньому уроці ми з вами продовжимо розмову про козаків, схарактеризувавши їхню господарську діяльність та звичаї, а також процес утворення козацької держави — Запорозької Січі.
ІV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу
Робота з документом
 Цей документ можна використати в разі необхідності, коли повідомлень учнів буде недостатньо для висвітлення питання про козацькі звичаї.
 Документ 1
 «Запорізькі козаки носять як відмінний знак на маківці голови чуб, великий, наче жмуток пір’я. Решту голови вони голять. Вони надають такого значення цьому чубові, що коли один козак вирве його в іншого, то мусить заплатити йому п’ять карбованців.
 Якщо один козак має таку злостивість, що вб’є другого з умисним наміром, то його кладуть на тіло вбитого і їх ховають в одній могилі.
 В запорозьких козаків курені завжди стоять відчинені. Будь-який мандрівник чи перехожий може туди зайти і з’їсти все, що він знайде їстівного, якщо навіть нікого нема вдома. Йому навіть ніхто не дорікне, як він усе з’їсть, але він не може нічого забрати з собою, якщо не хоче наразитися на суворе покарання, бо існує священний принцип недоторканності будь-якої речі, що знаходиться в курені.
 З цього принципу, якого вони ретельно дотримуються, випливає обов’язок для того, хто знайде яку-небудь річ на Січі, прив’язати свою знахідку до високого стовпа й лишити її там протягом трьох днів, після того, якщо не з’явиться її власник, він може вважати її своєю. Та якщо він забере річ, не виставивши її на огляд, і не відкриється, тоді його самого прив’язують до високого стовпа посередині майдану й кладуть біля нього чимало київ. Кожен, хто проходить повз прив’язаного, повинен узяти кия і тричі вдарити винного. І якщо навіть перший удар стане смертельним, то ніхто не докорятиме, а всі негайно схвалять цю дію оплесками. Після трьох ударів частують потерпілого чаркою горілки, посудина з якою стоїть поблизу, приказуючи: «Пий, вражий сину!»
 Від часу, коли запорозький козак залишає свій курінь, щоб ніколи до нього не повернутися, він втрачає свою назву козака-запорожця і дістає ім’я гайдамаки або розбійника з битого шляху.
 Щоб убезпечити себе від вошей, запорозькі козаки варять дуже жирну рибу, що зветься осетрина. Коли жир вкриє воду у казані, козак занурює у нього нову сорочку й лишає її на певний час просочитися тим жиром. Потім він вдягає її і зніме лише тоді, коли вона стане зовсім дірява.
 Коли козаки мали гарячку, то звичайним засобом проти неї служить половина заряду гарматного пороху, розведеного в горілці, що її вигнано з зерна. Проковтнувши цю суміш, вони лягають, засинають і прокидаються в доброму здоров’ї. Інші замінюють порох на попіл.
 Коли їх поранено і нема кому подати їм допомогу, вони беруть жменю землі, розводять її своєю слиною і змащують рану». (Шерер Ж.-Б.Літопис Малоросії. — К.: Український письменник, 1994. — С. 63–69)
 Згодом козаки почали ставити для безпеки від татар «городці» й «засіки», які називалися ще «січі».
 Чимало таких укріплень виникло на Дніпровському Низу (за порогами Дніпра), де починався Великий Луг — дніпровські плавні з численними островами, озерами й протоками. Козацтво міцно закріпилося в цьому регіоні. Татарські кочів’я були витіснені ближче до чорноморського узбережжя. Спорудження першої великої фортеці в пониззі Дніпра пов’язане з ім’ям Дмитра Вишневецького.

 Дайте характеристику Дмитру Вишневецькому як історичному діячеві, використовуючи пам’ятку.
 Пам’ятка для характеристики історичного діяча
 1. В якій країні жив історичний діяч, за яких історичних умов він розгорнув свою діяльність?
 2. Опишіть його зовнішність і характер. Що вплинуло на формування його особистості? Які його риси варті наслідування, а які ні?
 3. Інтереси якої верстви суспільства він виражав?
 4. Назвіть результати його діяльності і дайте їм оцінку.
 5. Сформулюйте своє ставлення до нього
 На відміну від багатьох старост, які організовували козаків у південних українських степах на боротьбу з турками та татарами, Дмитро Вишневецький вперше розгорнув цю діяльність саме на Запорожжі й побудував першу козацьку фортецю на острові Хортиця. Це сприяло збагаченню організаційного і військового досвіду козаків.
 Наприкінці 70-х років XVI ст. виникла військова організація козаків, центром якої було укріплення, яке називали Запорозька Січ, а козаків — запорозькими (назва походить від місця розташування).
 Далі діти працюють в групах. Їм учитель пропонує проаналізувати текстові та візуальні історичні джерела і дати відповідь на запитання. На виконання завдання їм відводиться час 4–5 хвилин.
Політичний, адміністративний і військовий устрій Запорозької Січі
 Козацька рада — законодавчо-розпорядчі збори всіх козаків, де мав право вільно висловити свою думку кожен козак і на якій вирішувалися всі найважливіші питання. Рада була вищим органом влади на Січі.
 Гетьман — старший, головний серед козаків, був головнокомандувачем, мав вищу судову і виконавчу владу, а також представляв Військо Запорозьке під час переговорів, обирався на козацькій раді.
 Військові старшини — адміністрація на Січі, обиралася також на козацькій раді.
 Курінь — житло козаків.
 Кіш — все козацтво, козацький табір.

 V. Узагальнення та систематизація знань
Фронтальне апитування
VІ. Домашнє завдання
 1. Опрацювати матеріал за підручником.
 2. Написати невеличкий твір «Один день із життя козака».


6 клас
Урок №
ТЕМА: ПІЗНЯ РИМСЬКА ІМПЕРІЯ В IV–V СТ. Н. Е.

Мета: сформувати в учнів уявлення про зміни в політичному та духовному житті за часів пізньої імперії; розвивати вміння складати характеристику історичного діяча, працювати з підручником та історичними текстами, оцінювати та порівнювати історичну інформацію, складати порівняльну таблицю; введення та закріплення нових понять «домінат», «тетрархія».
Тип уроку: комбінований.
Обладнання:     підручник, історичні атласи.
ХІД УРОКУ
І. Актуалізація знань
Бесіда за питаннями
1. Поясніть, чому відбувається занепад римського господарства у II–III ст.
2. Як ви розумієте поняття «криза»?
3. У чому виявилася криза імператорської влади в III ст.?
4. Яка система управління римською державою називалася принципатом?
ІІ. Вивчення нового матеріалу
1. Імператор Діоклетіан
Імператор Діоклетіан вводить нову форму правління — домінат, за якої організація влади будується на зразок східних деспотій — імператор проголошувався паном і богом й вимагав собі відповідних почестей.
Вчитель на підставі тексту підручника пропонує скласти характеристику Діоклетіана як історичного діяча за алгоритмом.
1. Походження історичної особи, вплив історичних умов і суспільного середовища на людину.
2. Риси особи, життєві принципи.
3. Діяльність.
4. Значення та роль історичного діяча.
5. Власна оцінка особи історичного діяча, пояснення свого ставлення до нього.
Клас ділиться на дві групи.

Завдання

1-а   г р у п а. Прочитати текст «Діоклетіан» — уривок із сучасного тексту з історії Давнього Риму. Дати характеристику історичному діячу, відповідаючи на питання до тексту.

Д і о к л е т і а н

Діоклетіан (284–305 рр.) — перший імператор, на голову якого легіони поклали вінок римських царів. Щоб укріпити державу, він розділив владу та встановив правління чотирьох — двох августів та двох царів (тетрархію). Царі були проголошені наступниками августів і мали заступити їх через двадцять років. Діоклетіан у зеніті слави й могутності, не вагаючись, виконав обіцянку й відмовився від влади, коли закінчився термін його правління, та як приватна особа усамітнився у своєму маєтку. Коли колишні співправителі Діоклетіана прибули до нього, щоб благати його про повернення на трон, він, не відповівши ані слова, провів їх до грядки та з гордістю показав вирощену ним капусту. Він віддав перевагу «божественній владі» — вирощуванню капусти.
Питання
1. Розкажіть, які риси були притаманні Діоклетіану як людині?
б) Покажіть на прикладах, як впливали особисті якості Діоклетіана на державні справи?
в) Поміркуйте, чим можна пояснити відмову Діоклетіана від влади. Як цей вчинок характеризує його як особу?

2-а   г р у п а. Працює з матеріалом підручника, де йдеться про діяльність Діоклетіана. Учні мають дати відповіді на питання.
1. З якого суспільного середовища походив Діоклетіан?
2. Які державні реформи провів Діоклетіан?
3. Яким було значення цих реформ?

Узагальнення.
Імператор Діоклетіан навів порядок в імперії «залізною рукою». Користувався підтримкою і сенату, й армії, його почали шанувати як Бога.
Водночас, він безуспішно намагався стримати зростання впливу християнства. Зазнали поразки і його спроби регулювати ціни, розмір зарплатні з боку держави.
Усвідомивши свою неспроможність, він добровільно відмовся від влади.

2. Управління імперією та проведення реформ за імператора Костантина І
Самостійна робота з текстом підручника
Учитель пропонує учням самостійно ознайомитися з текстом підручника та відповісти на питання.
1.  Які зміни відбуваються в імперії за правління імператора Костантина І?
2. Чим політика Константина щодо християн відрізнялася від політики, що її проводив Діоклетіан?
ІІІ. Закріплення знань

IV. Підбиття підсумків роботи. Оцінювання

У ч и т е л ь. Таким чином, реформаторська діяльність як Діоклетіана, так і Константина І, яка ставила на меті зупинити наростання кризи в Римській імперії, не досягла своєї мети, навпаки, занепад влади і господарського життя набув загрозливих масштабів. Водночас набувала могутності Східна Римська імперія, якій судилося перебрати славу «Другого Риму» на наступну тисячу років. Також зміна ставлення держави до християнства сприяла подальшому зростанню її авторитету та впливу.

V. Домашнє завдання

Опрацювати відповідний параграф підручника; підготувати повідомлення: «Сусіди Римської імперії» та «Велике переселення народів».


   

6 клас Історія
Урок №____
ТЕМА. УЗАГАЛЬНЕННЯ ЗА ТЕМОЮ «ГРЕЦІЯ у ІІ-му — 1-й пол. I тис. до н. е.»
Мета: узагальнити знання учнів з теми; перевірити вміння застосовувати набуті знання, роботи в групах, користуватися додатковою літературою; виховувати толерантне ставлення учнів одне до одного, інтерес до предмета.
Тип уроку: систематизації та узагальнення знань.
Форма проведення: урок-гра.
ХІД УРОКУ
І. Організаційна частина
Клас розбивається на 3 команди (по рядах).
У ч и т е л ь. Наш урок проходитиме у вигляді гри, яка називатиметься
«Випуск у школі розвідників».
ІІ. Основна частина
I тур
Визначити тему гри (тести).
На  тестові  завдання  команди  можуть  відповідати  разом,  але  краще розбити всі завдання на кілька груп і розподілити між гравцями. Тоді робота виконуватиметься швидше й продуктивніше.
1.  Брата-близнюка Геракла, що допомагав герою здійснювати подвиги, звали ... :
а) Іфіїкул; б) Полідевк; в) Порцій.
2. У стародавніх греків веселу гулянку називали знайомим нам серйозним словом ... :
а) колоквіум б) конференція; в) симпозіум.
3. На монетах стародавньої Критської держави було викарбуване зображення ... :
а) Геракла; б) Мінотавра; в) Афіни.
4. Відповідно до грецького міфу, дельфіни, що чули його спів на палубі корабля, під час катастрофи врятували поета:
а) Аріона; б) Піндара; в) Орфея; г) Одіссея.
5. Найбільш винахідливим і кмітливим міфологічним героєм, що брав участь у поході до стін Трої, був:
а) Одіссей; б) Ахілл; в) Аякс; г) Гектор.
6. Богиня правосуддя Феміда у правій руці тримає терези, а в лівій:
а) дзеркало; б) блискавку; в) меч; г) скіпетр.
7. Прекрасна Єлена, через яку розпочалася Троянська війна, була дружиною:
а) володаря Мікен Агамемнона; б) спартанського царя Менелая; в) Александра Македонського.
8. Знаменитий афінський Парфенон був присвячений богині:
а) Афіні; б) Гері; в) Артеміді.
9. У стародавніх греків був звичай присвячувати дифірамби тільки богу:
а) Зевсу;  б) Аполлонові; в) Діонісу.
10. Ріку, що відокремлює царство мертвих від царства живих, греки називали:
а) Аїд; б) Пекло; в) Сатана г) Стікс.
11. Дочок Зевса Клото, Лахесис і Антропос у древніх міфах називали:
а) мойрами;
б) герперами;
в) музами.
12. Лабіринт, у якому жив легендарний Мінотавр, знаходився на острові:
а) Лесбос; б) Кіпр; в) Крит; г) Мальта.
13. Старого, що перевозив душі через ріку Стікс у царство мертвих, звали:
а) Циклоп; б) Харон; в) Аїд; г) Пірон.
14. Боги, яких вшановували стародавні греки, жили на горі:
а) Олімп; б) Афон; в) Арарат; г) Джомолунгма.
15. Орфей тішив слух греків грою на:
а) скрипці; б) кіфарі; в) лютні; г) сопілці.
16. Коли греки захопили Трою, то запропонували її жителям узяти щось одне із власного майна. Троянец Еней як найдорожче виніс на плечах:
а) мішок золота; б) вузлик з домашнім начинням; в) старого батька; г) книги.
17. Юнака, який прагнув уникнути переслідувань з боку Аполлона і перетворився на дерево, звали:
а) Тополя; б) Кедр; в) Кипарис; г) Каштан.
18. Вінок, що прикрашав голову бога Гіпноса, був сплетений із квітів:
а) рож; б) кульбаб; в) фіалок.
19. Давньогрецький сатир, що ризикнув змагатися з Аполлоном у мистецтві гри на флейті, через що був жорстоко покараний:
а) Марсій; б) Фрігій; в) Порцій.
20. Згідно з міфами, їжею богів Олімпу служила:
а) акація; б) фіалка; в) амброзія.
21. Поему Гомера «Одіссея» переклав російською мовою:
а) О. Пушкін; б) В. Жуковський; в) М. Лермонтов; г) М. Некрасов.
22. Згідно з грецькою міфологією, музою — покровителькою історії була:
а) Кліо; б) Талія; в) Терпсихора; г) Мельпомена.
Правильна відповідь:  міфологія Стародавньої Греції (максимальна кількість балів — 22).
II тур «Розгадай шифровку»
На столі вчителя лежить 3 конверти із шифровками. Командам необхідно вибрати собі завдання і, розшифрувавши, виконати його.
1-й конверт
1-е  з а в д а н н я. Знайдіть на карті і позначте прапорцем місто Афіни.
Слова читаються навпаки.
ЬТІДЙАНЗ АН ІТРАК І ЕТЧАНЗОП МЕЦРОПАРП ОТСІМ ИНІФА.
 2-е з а в д а н н я. Виберіть із переліку тільки географічні назви:
Пелопоннес; Тесей; Крит; Троя; Мінос; Аполлон; Афіни; Тритон; Артеміда; Одіссей; Олімп.
2-й конверт
1-е з а в д а н н я. Знайдіть на карті і позначте прапорцем острів Крит.
Слова читаються навпаки.
ВІРТСО ТИРК.
2-е з а в д а н н я. Виберіть із переліку тільки героїв міфів:
Зевс; Аріадна; Егей; Пан; Ерос; Тесей; Арес; Парис; Ніка; Геба; Ахілл.
3-й конверт
1-е   з а в д а н н я. Знайдіть на карті і позначте прапорцем гору Олімп.
ЬТІДЙАНЗ АН ІТРАК І ЕТЧАНЗОП МЕЦРОПАРП УРОГ ПМІЛО.
2-е   з а в д а н н я. Виберіть із запропонованого переліку тільки грецьких богів:
Аргус; Уран; Ікар; Крит; Арес; Ніка; Океан; Земфір; Зевс; Гомер; Феміда; Едіп.
Правильність виконання 1-го завдання оцінюється в 6 балів (3 — за розшифровку і 3 — за виконання завдання на карті), 2-го завдання — 5 балів (по 1 балу за кожне правильне ім’я). Усього — 11 балів.
III тур «Відгадай героя твору»
Кому належать слова? Із якого твору наш герой?
1. «Лише я винний у загибелі Патрокла! Не буде мені спокою, поки не помщуся ненависному Гектору». (Ахілл, поема «Іліада»)
2. «Якщо залишишся живий, заміни чорне вітрило на біле. Нехай він здалеку засвідчить твою перемогу». (Егей, міф про Тесея)
3. «Віддай яблуко мені, і я зроблю тебе за це могутнім царем, володарем всієї Азії». (Гера, міфи про Троянську війну)
4. «Прив’яжи нитку біля входу і, просуваючись лабіринтом, розмотуй клубок. За допомогою цієї нитки ти знайдеш зворотний шлях». (Аріадна, міф про Тесея)
5. «Не засуджуйте нещасного батька. Так, мені нікого звинувачувати в загибелі сина! Знаю, знаю, людина — не птах. Але надзвичайно прекрасний створений богами світ, коли дивишся на нього з висоти». (Дедал, міф про Дедала та Ікара)
6. «О, владико морів! Нехай Одіссей ніколи не побачить вітчизни. Якщо ж волею долі він досягне Ітаки, нехай повернеться один, на чужому кораблі і нещастя знайде у своєму будинку». (Поліфем, поема «Одіссея»)
Бали за відповідь: герой — 2 бали, літературний твір — 2 бали. Максимум — 8 балів.
ІІІ. Підсумки уроку
ІV. Д/З Підготуватися до контрольної роботи

Немає коментарів:

Дописати коментар